"Перевод текста и статей"
с иностранных языков

При перекладі на українську мову звукові враження передаються більш різноманітними засобами, ніж у французьких оригіналах. Крім того, у кількісному відношенні відповідні засоби вираження української мови переважають аналогічні засоби французької мови. В середньому кожне французьке слово перекладається двома українськими. Пояснюється це, звичайно, не бідністю французької мови і не браком засобів передачі звукових вражень. Можна припустити, що у французькій одиниці контексту (речення, період) семиносії звукової інформації розподілені більш рівномірно між кількома лексемами, які в своїй сукупності і передають зміст одного українського слова. Цей висновок підтверджується тим фактом, що при перекладі на українську мову кожний раз підбирається характерне слово, незважаючи на те, що у французькій мові дуже часто використовуються одні й ті ж засоби. Це можна проілюструвати такими прикладами (пер. Г. Філіпчука):

1. John aspira Гаіг avec un bruit de succion terrifiant et s'йcroula sur son assiette, mort.— Джон удихнув y себе повітря з страхітливим свистом у грудях і, звалившись ниць, сконав;
2. ...la vague de retour se retirait de la pente sableuse avec un bruit de succion.— ...від-битна хвиля, хлюпаючи, відступала від пісчаного берега;
3. La vague se retirait avec un bruit de succion.— Хвиля відхлинала цмокаючи;
4. La vague faisait, en retirant, un bruit de succion effrayant.— Хвиля, відступаючи, утворювала шум, схожий на страхітливе всмоктування.

Словосполучення bruit de succion було вжите чотири рази, а в причому, якщо у прикладах 2), 3), 4) вживання різних засобів вираження може бути взяте під сумнів, маючи на увазі абсолютну ідентичність описаних ситуацій, то в першому прикладі відповідне українське слово одержується безпосередньо з контексту і на його основі.

В. І. Гак зауважує, що абстрактне слово bruit може замінити будь-яке інше слово, навіть якщо воно існує в мові. Додамо лише, що слово bruit у цих випадках вживається, як правило, зі вказівкою на джерело звука. Наприклад, у Флобера le bruit de la chainette d'or (замість tintement), un bruit des paroles (замість rumeur), y Доде — un bruit de feuilles (bruissment), le bruit des fouets (claquement). Звідси можна зробити висновок, що для французької мови звичайним засобом вираження звукових вражень є вживання формули bruit de-j-substantif, що вказує па аналітичний характер мови взагалі. Передача цієї формули на українську мову не викликає особливих труднощів, якщо при цьому орієнтуватися на другу її частину — позначення джерела звука, що підкаже відповідне українське слово. Набагато складніший інший випадок, коли у французькому тексті яке-небудь звукове враження передане одним родовим словом bruit. Існуючі словникові відповідності бувають недостатніми для перекладу цього слова з широкою семантикою. В цьому випадку перед перекладачем постає завдання конкретизації недиференційованого слова. З 15-ти випадків вживання слова bruit, відмічених нами, приблизно в 50% випадків воно передається своїми словниковими еквівалентами (шум,чзвук, тріск). В останніх випадках українське слово відбиралося на підставі широкого контексту: шерех, шерхіт, гуркіт, скрегіт, хлюпання, гамір. Ось один приклад такого перекладу. Ariette йcoutait... le ressac battre l'оlot. Le bruit paraissait venir du port minuscule.— Арлетта слухала, як морські хвилі хлюпали об берег острівця. Здавалося, що це хлюпання доносилося з крихітної бухточки (пер. Г. Філіпчука). Le: ressac bat може означати сильний шум прибою, гуркіт або гудіння. Але вказівка на те місце, звідки долинає шум, а точніше — на невеликі розміри цього місця, дозволяє визначити це звукове враження як шум води, що рухається біля берега: хлюпання.